09.07.2008    19:34

КОНТРАБАНДА НОН-СТОП!

Важко жити, коли в тебе за спиною хтось дружить проти тебе. Важко жити не від того, що дружать, а від того, що на спині очей немає та не знаєш, коли момент нападу настане.
 

КОНТРАБАНДА НОН-СТОП!

За таких умов звикли працювати правоохоронці, бо серед них самі близькі товариші та приятелі можуть за декілька хвилин зруйнувати все те, у що віриш, до чого прагнеш.

Проте наступне оповідання не про справжніх "оперів", а про тих "пацанів", які своїми "галками" на митниці залякали всю країну, прикриваючи статистикою устаканення "контрабандно-корупційних схем", з яких кормилися не тільки високоповажні посадовці Волинського УСБУ, а також їх "криша" в Києві.

Відомо, що Волинь за останні часи стала чи не головним оплотом закарпатської "Цимбори" завдяки надзусиллям працівників Секретаріату та їх вірної людини в "конторі" Мирослава Василини.

Ця видатна постать, яка відома більшості працівників СБУ, як жадібний до подарунків заступник керівника Національної академії СБУ, що сколотив собі добрі статки подаяннями та подарунками "есбеушників" різних рангів зі всієї України. Також відомо, що в роки "кучмізму", він отримав за кругленьку суму тодішній Адміністрації Президента генеральські лампаси (Володимир Радченко, який тоді очолював СБУ, дізнався про надання Василині генеральських погонів в останню мить, по дорозі на "Печерські пагорби").

У нещодавніх зверненнях до ЗМІ його підлеглих з розігнаного підрозділу Мирослава Михайловича подають як видатного професіонала, принципового і порядного керівника з високими моральними якостями.

Ну може з останніми тезами сперечатися – зайвий клопіт, бо "у кожного своя правда, і сила, і воля". Може й можна назвати великою моральністю встановлені розміри "асигнувань" з кожного територіального підрозділу, бо не виключно, що раніше вони були більші. Проте, назвати професіоналом особу, яка впродовж десяти років замість шпигунів ловила тараканів у приміщенні Національної академії СБУ, прислухаючись до побрехеньок старожилів про старі добрі часи КДБ, це все рівно, що плюнути в око кожному з більш ніж десяти тисячної армії простих оперативних співробітників української спецслужби, на яких безпосередньо і тримається державна безпека нашої країни.

Єдине, що зміг засвоїти Мирослав Михайлович, це як з "повітря" робити "кошти", активно практикуючись на вирішенні питань щодо вступу в Національну Академію шмаркливих діточок з різного роду бізнесових кланів та партійних бонзів.

Це й з рештою дозволило генералу Василині швидко налагодити у підшефному регіональному управлінні чітку фінансову вертикаль.

Запитаєте, де ж взяти простим операм гроші? А що таке Волинь? Замисліться. Це ж два потужних митних пункти пропуску, широкий кордон, розвинута туристична і промислова інфраструктура! Об цей камінь (у прямому сенсі слова) поламало зуби не одне покоління "чекістів".

А яких зусиль вартувало Василині "усунути" з цього регіону копита такого "зубра", як Олександр Скіпальський? Скільки безсонних ночей, спільно з "Цимборою" планувалася ця спецоперація?

А скільки коштувала спроба влізти на Волинь Юрію Луценку з Геннадієм Москалем? Вони ще й досі не розплатилися з "навішаними по понятіям"...

Це така мафія, яка опутала не тільки Волинь своїм контрабандним павутинням і тому не дивно, що спасаючи своїх вони ладні "поховати" чи не всю вертикаль Центрального Апарата СБУ, включаючи Валентина Наливайченка, якому, як видається, таки "кишка тонка" подолати цього корупційного спрута в своїй конторі.

"Ла Піовра", панімаєш! Де ж на неї свій комісар Катані віднайдеться?

Давно ж усіма ними "червону зону" запакувати треба! Але ж мабуть ще не сьогодні...


Открыть


Присоединяйтесь!


Добавить в друзья


Мое меню

sergey_polychevsky.jpg

hiblogger.net polychevsky69polychevsky69



Содержание страницы


Метки